Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Присяжна Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Нікульніков П. І. Профілактика неврологічних ускладнень у хворих оперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, А. О. Гуч, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій, Н. Р. Присяжна // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 1. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_1_26
| 2. |
Сморжевський В. Й. Гострий венозний тромбоз у вагітних на третьому триместрі вагітності. профілактика тромбоемболічних ускладнень [Електронний ресурс] / В. Й. Сморжевський, Н. Р. Присяжна // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 117-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_32
| 3. |
Сморжевський В. Й. Досвід застосування глікозаміногліканів в терапії захворювань артерій і вен [Електронний ресурс] / В. Й. Сморжевський, Н. Р. Присяжна, Ю. Г. Ящук, В. М. Шевченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 133-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_35
| 4. |
Сморжевський В. Й. Ускладнення після постановки противоемболічного кава-фільтру. Особливості видалення [Електронний ресурс] / В. Й. Сморжевський, М. В. Костилєв, Н. Р. Присяжна, В. В. Чорний, В. А. Кондратюк // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_36
| 5. |
Присяжна Н. Р. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у вагітних жінок з постромботичною хворобою [Електронний ресурс] / Н. Р. Присяжна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 408-413. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__69 Після перенесеного тромбозу глибоких вен розвивається посттромботична хвороба (ПТХ). У вагітних жінок з ПТХ значно зростає ризик тромбоемолічних ускладнень. Мета роботи - профілактика даних ускладнень у цієї когорти пацієнток. Під спостереженням перебували 34 вагітні жінки з ПТХ. Пацієнтки щомісячно проходили ультразвукове ангіосканування. Самовільний аборт на 6-му тиж вагітності виник у однієї (3 %) пацієнтки, ще в одному випадку - медичний аборт внаслідок гибелі плода на 16-му тиж вагітності. Решта вагітностей завершилася народженням здорових дітей (1 двійня). Лише у 1-ї (3 %) матері спостерігали рецидив ТГВ. Висновки: індивідуальний підхід до кожної пацієнтки, щомісячний огляд, контроль УЗДС, правильне підібране лікування надає змогу уникнути фатальних ускладнень і зберегти життя матері та дитини.
| 6. |
Присяжна Н. О. Бактерії – найменші одноклітинні організми [Електронний ресурс] / Н. О. Присяжна // Педагогічний пошук. - 2016. - № 4. - С. 73–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedp_2016_4_21
| 7. |
Скумс А. В. Раннє пероральне харчування після панкреатодуоденектомії [Електронний ресурс] / А. В. Скумс, В. О. Кузьменко, А. А. Скумс, Н. Р. Присяжна // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 11-12. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_11-12_8 Мета роботи - проаналізувати різні шляхи ентерального харчування після панкреатодуоденектомії. Досліджені результати панкреатодуоденектомії, виконаної 78 хворим із пухлинами головки підшлункової залози та періампулярної зони, у яких застосували різні способи нутритивної підтримки, за період з 2003 по 2017 рр. З метою порівняльного аналізу хворих розподілили на дві групи: I - 39 хворих, періопераційне лікування яких проводили відповідно до програми прискореного відновлення, II - 39 хворих, яких лікували стандартним методом. У пацієнтів I групи порівнювали ефективність перорального шляху харчування, а також поєднаного перорального та ентерального через мікроєюностому. Вивчено терміни відновлення перорального харчування, частоту гастростазу, калораж харчування протягом 7 діб після операції, рівні загального білка та альбуміну на 1-шу, 3-тю, 7-му добу післяопераційного періоду. У 33 (84,6 %) хворих I групи відновлення перорального харчування відбувалось у повній відповідності до протоколу. Частота гастростазу у хворих I групи була суттєво менша, ніж у хворих II групи. У I групі дане ускладнення виникло у 6 (15,4 %) хворих, у II групі - у 14 (35,9 %) хворих (p = 0,009). Динаміка рівня загального білка та альбуміну крові в післяопераційному періоді не залежала від способу та енергетичної цінності харчування. Висновки: застосування перорального харчування відповідно до концепції програми прискореного відновлення у хворих після панкреатодуоденектомії є оптимальним шляхом забезпечення нутритивних потреб організму та надає змогу достовірно зменшити частоту гастростазу.Мета роботи - проаналізувати різні шляхи ентерального харчування після панкреатодуоденектомії. Досліджені результати панкреатодуоденектомії, виконаної 78 хворим із пухлинами головки підшлункової залози та періампулярної зони, у яких застосували різні способи нутритивної підтримки, за період з 2003 по 2017 рр. З метою порівняльного аналізу хворих розподілили на дві групи: I - 39 хворих, періопераційне лікування яких проводили відповідно до програми прискореного відновлення, II - 39 хворих, яких лікували стандартним методом. У пацієнтів I групи порівнювали ефективність перорального шляху харчування, а також поєднаного перорального та ентерального через мікроєюностому. Вивчено терміни відновлення перорального харчування, частоту гастростазу, калораж харчування протягом 7 діб після операції, рівні загального білка та альбуміну на 1-шу, 3-тю, 7-му добу післяопераційного періоду. У 33 (84,6 %) хворих I групи відновлення перорального харчування відбувалось у повній відповідності до протоколу. Частота гастростазу у хворих I групи була суттєво менша, ніж у хворих II групи. У I групі дане ускладнення виникло у 6 (15,4 %) хворих, у II групі - у 14 (35,9 %) хворих (p = 0,009). Динаміка рівня загального білка та альбуміну крові в післяопераційному періоді не залежала від способу та енергетичної цінності харчування. Висновки: застосування перорального харчування відповідно до концепції програми прискореного відновлення у хворих після панкреатодуоденектомії є оптимальним шляхом забезпечення нутритивних потреб організму та надає змогу достовірно зменшити частоту гастростазу.
| 8. |
Нікульніков П. Еверсійна каротидна ендартеректомія. Нестандартні ситуації та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / П. Нікульніков, А. Ратушнюк, О. Ліксунов, Н. Присяжна, О. Бабій, А. Гоменюк // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 28.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.04.2025 р., через 337 днів
|
|
|